Говорит, чтоб скорей забыл,
Улыбаясь премило.
«Ни на что не хватает сил,
На тебя вот, хватило…».
Сигарета, лимон, коньяк
Или что то покрепче.
Он не верит, но знает так
Ей, наверное, легче.
Раскидала звёздная твердь
Негасимые зёрна.
И боролись Любовь и Смерть
В этой женщине в чёрном.
2014
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Як Іван оженився - Василь Мартинюк Я написав цей вірш з нагоди весілля мого друга. Намагався схопити тип християнина-холостяка, який хоче одружитися, і типи претенденток на його серце. Коли ж написав цей вірш, то прочитав його на тому весіллі. А мій друг образився. І то дуже серйозно. Сказав, що я його висміяв перед усіма разом з дружиною. Як я не оправдовувався, але все даремно. Тому ніде його й не друкував.
