Мій любий краю, у тобі печаль
Років зневаги, відчаю і болю.
Стискає серце невимовний жаль,
Що маєш нещасливу долю,
Що у тобі завжди дзвеніла сталь
Й червоно умивались близь і даль.
Ти марив бути мирним, ти хотів
Гостей приймати щедро й проводжати,
А мусив зустрічати ворогів,
Коритися і під ярмом стогнати.
Але ти завжди про свободу снив
То квітом крові, то колоссям нив.
І ось ти вільний, та господар твій
Забув свій рід мамоні на догоду.
Із тебе вийшов, та тобі чужий,
Відрікся і Розп'ятого, і плоду.
А плід Його є добрий, золотий —
У нім любов, повага й супокій.
Мій краю, чуєш: виє хижий вовк...
І хмарами клубочиться тривога.
Вбиває в землю поганин кілок
Із обрисами ідола Дажбога.
Зведе тебе язичницький божок,
І станеш пусткою, де морок і пісок.
Поклич Христа, нехай Його сліди
Скрізь відіб'ються на твоїх просторах.
Хай Він торкнеться і землі, й води,
Зайде у ліс, у степ, гостює в горах.
Бо лише з Господом, мій краю, лиш тоді
Не знатимеш ні горя, ні біди.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Созвездий яркие зрачки - Людмила Солма *)примечание/пояснение:
-глубокой ночью, проснувшись внезапно, будто кто-то позвал меня, вышла на балкон...
звезды крупные, по южному сочные - беспристрастно сияли в кромешной черноте ночи,
и сразу же пошли слова экспромтом без единой помарки, так бывало и раньше и потому у меня для таких случаев уже оставлены заранее на столе блокнот или листки бумаги, ручка или карандаш. В первоначальном тексте записано: "беспристрастностью взирают", но сегодня выставляя это стихо, я так же машинально, не глядя на клавиши, нашлепала "с безучастностью" - это не правильно, скорее всего не так должно быть... но, зачастую нам кажется, что именно этот - второй вариант более всего соответствует действительности - или нам всего лишь так кажется, что звезды холодны и безучастны?!...
Творец может быть беспристрастен, но не безучастен.
с добрыми пожеланиями и надеждами,
Людмила Солма, 26.08.2007г.
